Загальнонаціональна хвилина мовчання

Сьогодні,17 квітня, — друга річниця загибелі нашого земляка, захисника, ГЕРОЯ — Олександра Кухарчука.
Назавжди 42.
Народжений у Донецьку, Олександр у 2014 році переїхав до Змієва, де проявив себе як небайдужий, сміливий і принциповий громадянин. Боровся з корупцією, вболівав за екологію, культуру й справедливість. Завжди був у перших рядах — як у мирному житті, так і на полі бою
Коли у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення, Олександр перебував за межами України. Але не роздумуючи — повернувся на Батьківщину і став на її захист.
Служив у військовій частині А7788 — у десантно-штурмовому батальйоні на посаді старшого сапера інженерно-саперного взводу. Пройшов спеціальне навчання в Іспанії, був нагороджений Хрестом десантно-штурмових військ та Залізним Хрестом — за мужність, рішучість і відвагу на полі бою.
Загинув 17 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Нетайлове, Покровського району, Донецької області.
Боєць — не лише у війську, а й у житті. Таким він і залишиться у нашій памʼяті.
Минають треті роковини, як зупинилося серце нашого земляка — Дмитра Бірюкова
Дмитро проживав у селищі Лісному. Навчався у Шелудьківському ліцеї.
З початку повномасштабного вторгнення, 25 лютого, пішов захищати Батьківщину від російського агресора.
Служив у військовій частині А0501 на посаді стрільця-зенітника зенітно-ракетного взводу першого механізованого батальйону. Перебуваючи на передовій отримав поранення, але продовжив захищати країну.
22 лютого 2023 року був зарахований до роти охорони другого відділу Чугуївського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на посаду стрільця першого відділення охорони.
Перебуваючи на вихідних вдома отримав травму. Лікарі до останнього боролися за життя Дмитра…
Помер Бірюков Дмитро Олексійович 17 квітня 2023 року у Київському інституті нейрохірургії НАМН України.
Вічна слава і шана Героям!
Ми памʼятаємо.
Слава Україні!