image

Хвилина мовчання

Сьогодні, 4 вересня, ми вшановуємо пам’ять наших земляків — тих, хто назавжди залишиться у серцях рідних і громади.
Сергій Комаров. Навіки 48…
Народився у селищі Донець Слобожанської громади. 15 років працював на машинобудівному заводі, згодом — у компанії «Омега». Людина слова й діла, тихої гідності. У 2024 році став до лав ЗСУ. 4 вересня 2024 року молодший сержант Сергій Комаров, стрілець-помічник гранатометника 2 аеромобільного відділення в/ч А0281, загинув у бою поблизу села Мала Локня, Курської області, вірний військовій присязі та своєму обов’язку перед Україною.
Указом Президента України Сергія Комарова посмертно нагороджено Орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Владислав Шаповал. Навіки 30…
Народився в Змієві, навчався в Зміївському ліцеї №1.У 2014 році Владислав пішов добровольцем захищати східні кордони України.
Повномасштабне вторгнення застало його на службі. Він був командиром відділення 3-го протитанкового відділення протитанкового взводу Першого механізованого батальйону.
24 березня 2022 року в Харкові, в районі Рогані, Владислав отримав поранення в голову. Понад п’ять місяців лікарі боролися за його життя, але 4 вересня 2022 року він помер у київському шпиталі.
Павло Чаркін. Навічно 30…
Народився у селі Велетень, закінчив Харківський політех, де здобув ступінь бакалавра прикладної фізики та звання молодшого лейтенанта, згодом отримав диплом магістра з інформаційних технологій. Працював у ПП «Медіа-Зміїв» та кількох IT-компаніях. 17 березня 2022 став на захист України. За час служби нагороджений нагрудним знаком 92-ї бригади, відзнаками «За участь в боях на Сватівському напрямку» та «За оборону Харкова», медаллю Президента України «За військову службу», орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). Відзначений почесною грамотою Нацради України з питань телебачення і радіомовлення (посмертно) — першою такою нагородою для медійника, який віддав життя за Україну.
Старший лейтенант, командир мінометного взводу, загинув 4 вересня 2024 під час бойового завдання в районі Суджі, Курської області.
Юрій Пивовар. Сьогодні йому мало б виповнитися 40 років…
Серце бійця зупинилося 30 травня 2023 року в бою на Донеччині.
Юрій навчався у Слобожанському ліцеї №2, після закінчення якого вступив до Харківського автодорожнього інституту. Працював у АТ ДП «Укргазвидобування» помічником бурильника.
5 червня 2022 року став на захист країни та вступив до лав ЗСУ. Проходив службу на посаді радіотелефоніста відділення зв’язку взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини А0216.
У таких людях — стійкість цілої нації.
У таких втратах — біль, якої не зітре час.
У таких іменах — пам’ять, що не має права мовчати.