Хвилина мовчання

Сьогодні, 10 жовтня, ми схиляємо голови у скорботі та вдячності.
Сьогодні мали б святкувати свої дні народження двоє наших земляків —
мужня Захисниця Людмила Балабуха та відважний Захисник Микола Горбачов.
Людмила Балабуха — жінка, для якої слово “Батьківщина” стало справою життя.
Народжена в Казахстані, вона знайшла свій дім на Зміївщині. Коли прийшла війна — не сховалася. Під обстрілами вийшла з окупованої Малої Рогані і вже у березні 2022-го добровільно стала до лав Збройних Сил України.
Помічниця мінометника, парамедик, яка рятувала життя побратимів там, де інші боялися дихати.
Загинула 10 травня 2024 року поблизу Чугуєва.
У неї залишилися донечка й онука — її найдорожчі.
Світла пам’ять жінці, яка мала серце воїна й душу матері.
Микола Горбачов — син Таранівки, народжений цього дня, 10 жовтня 1990 року.
Веселий, лідер з дитинства, надійний товариш і люблячий батько двох дітей.
Він служив Україні ще до війни, а коли ворог прийшов — залишився на передовій.
Харків, Барвінкове, Маріуполь, Суми, Бахмут… Його шлях — це дорога мужності, вірності й честі.
Загинув 12 травня 2023 року під час бою біля Білокузьминівки на Донеччині, у складі 93-ї бригади «Холодний Яр».
Навіки залишиться у строю — поруч із побратимами.
Вічна пам’ять Людмилі Балабусі. Вічна пам’ять Миколі Горбачову.
Їх серця зупинились, але Україна живе — завдяки їм.